Лазур, масло, фарба, антисептик для фасаду дерев'яного будинку.

Дерев'яне будівництво має свої культуру, архітектуру, стилі, широку географію та багату багатотисячну історію. Здавна дерево у зв'язку майже зі своєю стовідсотковою повсюдністю, простотою обробки, фізичними властивостями, естетичністю та екологічністю, користувалося у наших предків великою популярністю. З давніх-давен у всьому світі відомі різні технології будівництва дерев'яних будинків, але найпоширенішими сьогодні все ж є каркасні, опорно-брусові, типу «фахверк», і звичайно ж зроблені з бруса або колоди: цілісного (зрубу), оциліндрованого або клеєного. Всі ці технології по-своєму хороші з різних точок зору: каркасна технологія характеризується своєю економічністю та гнучкістю архітектурних рішень, суцільнодерев'яна – надійністю та довговічністю. І всі технології дерев'яного будівництва об'єднує одне – у всіх видах основним будівельним матеріалом є дерево.

Якщо розбити на етапи процес проєктування та будівництва дерев'яного будинку, отримуємо три базові етапи: Проєктування дерев'яного будинку (розрахунок фундаменту під будову, проєктування загального вигляду, розрахунок несучих конструкцій, даху, вікон, планування тощо); Будівництво дерев'яного будинку (будівництво каркаса, стін, даху, монтаж вікон та дверей); Оздоблення (зокрема фарбування) дерев'яного будинку. І оскільки наша стаття присвячена фарбуванню, а саме фарбуванню фасаду дерев'яного будинку, далі ми більш детально торкнемося цієї теми, опустивши попередні етапи та (або) уявивши, що всі попередні етапи пройдені. Заздалегідь обмовимося, що до поняття фарбування фасаду дерев'яного будинку можна віднести фарбування стін альтанки, лазні, дачного будиночка, тимчасової споруди.

Як нам відомо, дерев'яні будинки раніше століттями будували і обходилися без сучасних лакофарбових матеріалів (далі - ЛФМ) і всі вони чудово витримували експлуатацію роками та десятиліттями, причому в різних кліматичних умовах, а тепер, якщо вірити словам більшості сучасних виробників, деревина прослужить в рази менше, якщо її не пофарбувати. І де тоді шукати правду і відповідь на питання: фарбувати і навіщо? А відповідь досить проста: Перша причина, звичайно ж, у тому, що деревина під впливом зовнішніх діючих на неї факторів руйнується дуже швидко. І оскільки дерево – матеріал, що досягає своєї міцності за рахунок, по суті справи двох речовин: лігніну та целюлози (за аналогією зі звичайним будівництвом, лігнін - це цемент, целюлоза - цеглинки), загальна мета фарбування дерев'яного фасаду – зберегти в повному порядку зчеплення целюлози та лігніну, не давши зруйнуватися ні тій, ні іншій речовині, кожна з яких руйнується з різних причин. Целюлозу знищує грибок, цвіль, які харчуються нею, а лігнін руйнується від впливів на деревину ультрафіолету. Плюс до всього цього варто додати атмосферні навантаження у вигляді дощу або снігу, перепади температур та механічні навантаження, які негативно позначаються і на тій, і на іншій речовині. Саме для цього захисту насамперед і призначені ЛФМ. Звичайно ж не можна прибрати з уваги прагнення людини до краси і, як не крути, пофарбований кольоровою лазуррю або маслом будинок виглядає куди більш красивіше та естетичніше за будинок, обмазаний березовим дьогтем або прозорою оліфою, або взагалі непофарбованого будинку. Ну і третьою причиною є банальне збільшення швидкості плину життя та технічний прогрес, який дозволив людині прискорювати процес підготовки деревини для виготовлення всіляких виробів із дерева, оминаючи багаторічний процес природного сушіння, тим самим давши їй у руки технологію прискорення підготовки матеріалу, коли звалений ліс, який ще сто років тому роками вилежувався перед подальшою обробкою, готовий до виготовлення з нього дерев'яних виробів уже за кілька місяців. Тим самим отримавши низку складнощів, які змушують вдатися до застосування ЛФМ.

2.1. Загальна класифікація лакофарбових матеріалів

Усі перераховані вище фактори призвели до того, що вже протягом останнього століття постійно розробляються більш атмосферо-, зносо-, хімічно стійкі і при цьому абсолютно безпечні для людини та навколишнього середовища покриття. Тому для початку необхідне загальне розуміння, щоб дати можливість особисто розібратися конкретній людині самій, чим фарбувати фасад дерев'яного будинку.

Якщо коротко і доступною мовою (хоч і досить узагальнено), ЛФМ для дерев'яних фасадів діляться: За типом прозорості ЛФМ діляться на покривні - покриття, які повністю перекривають природний малюнок текстури деревини і лесуючі покриття - напівпрозорі, які не тільки не перекривають, але й підкреслюють неповторний природний малюнок деревини. До покривних відносяться всі види фарб, до лесуючих – лазурі (просочення, лаки) та масла. За типом розчинника ЛФМ для дерев'яних фасадів, звичайно ж вельми умовно, можна поділити на два типи: на основі органічних розчинників (уайт-спірит, сольвент, бутилацетат тощо) і на основі води. Саме розчинник виступає тією речовиною, яка робить ЛФМ текучим, придатним для комфортного нанесення на поверхні. Одним словом, якщо продавець у магазині або склад на банці з фарбою, просоченням тощо заявляє, що склад водний, значить розчинником у цьому продукті виступає вода. Як правило для фарбування фасадів використовуються ЛФМ на водній основі, на основі сольвенту і уайт-спіриту. Саме практично 100% сучасних лазурей, просочень, масел, фарб для фасадів – це продукти на базі вищезгаданих розчинників. За типом черговості ЛФМ можна розділити на: стартові (ґрунтувальні), які не підходять як довговічне покриття, але при цьому необхідні, тому що виконують функцію вирівнювання поверхні та її більш глибокого антисептичного захисту, і фінішні (лесуючі або покривні), для захисту деревини від атмосферних і температурних навантажень шляхом створення еластичного покриття, що не вимивається і яке до того ж захищає деревину від УФ-випромінювання. Відразу можна позначити, що добавками для захисту від ультрафіолету в ЛФМ для фасадів як правило виступають пігменти, які надають колір. Саме тому безбарвні покриття, що не мають кольору, не мають повноцінного захисту дерева і без їх наявності деревина буде схильна до руйнування від ультрафіолету.

2.2. Тип фарбування: повторне або перше

Тепер, визначившись із загальними поняттями, наступною справою, що необхідно зробити, визначитися насамперед, яке фарбування нас чекає: перше чи повторне. Тому що між ними є відмінності. При першому фарбуванні необхідно запам'ятати два базові правила: перше - вологість деревини під час фарбування не повинна перевищувати 20%, тому що при більшому показнику волога, що міститься в дереві, буде постійно створювати навантаження на ЛФМ зсередини, прагнучи покинути його межі, тому покриття деревини довго не прослужить; друге – шліфування деревини, яке дозволяє стартовому ЛФМ максимально глибоко проникнути в деревину та створити максимальне зчеплення (адгезію), що проводиться великозернистим наждачним папером із зерном Р40-Р80, і міжшарове – створює максимальну адгезію шарів, яке проводиться наждачкою із дещо дрібнішим зерном Р180-Р320. З повторним фарбуванням усе трохи складніше. Перед його виконанням перше, що необхідно визначити - який тип покриття раніше був на деревині: на органічному розчиннику чи водній основі? І це дуже важливо, тому що фарбування фасаду може перетворитися на даремно витрачені гроші, оскільки розробкою ЛФМ відає наука - хімія, а вона є наукою точною і хоч і терпить, і навіть любить експерименти, але тільки в лабораторіях, а не на фасадах будинків. Тому відразу ж необхідно запам'ятати і усвідомити один простий факт: якщо раніше фасад був пофарбований лакофарбовими продуктами на водній основі, не рекомендується наносити поверх покриття на основі органічного розчинника без повного його видалення шляхом шліфування або змивання, і навпаки: покриття на органічному розчиннику не рекомендується наносити на раніше пофарбовану водними продуктами поверхню!!! Не завжди так, звичайно, але не варто ризикувати. Це дуже важливо! Необхідно просто це запам'ятати! І для доступного пояснення, чому так, можна навести простий приклад: кожен із нас, напевно знає, що хоч як старайся перемішати олію з водою, зробити цього не вийде. Приблизно так і з лакофарбовими покриттями. А все тому, що молекулярна будова лакофарбових матеріалів на водній основі та органічних розчинниках різна. Тому запам'ятовуємо просте правило: перед нанесенням будь-якого продукту на раніше пофарбовану поверхню, згадуємо, чим раніше ця поверхня була пофарбована, потім читаємо рекомендації виробника, і тільки потім приступаємо до фарбування.

2.3. Попередня підготовка

Як уже було описано вище, підготовка поверхні дерев'яного фасаду – важливий кістяк, який дозволить прослужити лакофарбовому покриттю максимально довго, тим самим довгі роки захищати деревину від руйнування і створювати роками максимально привабливий зовнішній вигляд фасаду. І не тільки це. Запам'ятайте, нехтуючи підготовкою поверхні для подальшого фарбування, ви можете скоротити тільки цим вчинком термін служби покриття на два, п'ять, а то й десять років, ризикуючи понести при цьому в майбутньому витрати не тільки на купівлю нового ЛФМ, а й на матеріали та роботи, які будуть із цим пов'язані. А якщо додати до цього весь дискомфорт і незручності, викликані пошуком лакофарбових матеріалів, бригади, яка буде виконувати перефарбування, або витрачання часу і сил на самостійне перефарбування та інші незручності, перспектива набуває явно не радісного відтінку. Другим пунктом підготовки до фарбування дерев'яного фасаду є вибір лакофарбового матеріалу. Він дозволить оцінити попередню вартість покриття та витрат із цим пов'язаних, знаючи витрату обраного ЛФМ, його ціну, яка залежить не тільки від виробника, а й типу. І ось тепер ми плавно підійшли до вибору матеріалу. Про це далі.

Раніше ми дійшли чіткого розуміння, що дерев'яний фасад відчуває навантаження у вигляді: атмосферного впливу, перепаду температур, ураження спорами цвілі, грибка та впливу від ультрафіолетових променів. Таким чином, усі відомі світові виробники ЛФМ, які дорожать репутацією, випускають свої продукти для дерев'яних фасадів з оглядкою саме на ці фактори. Кожен із них схильний захищати саме свій тип продукції для фасадів, що володіє «унікальними» властивостями. Вже роками не припиняються суперечки на тему, що краще і довговічніше: лазур або масло, органічні розчинники чи вода. Не хочеться бути упередженим, тому розглянемо три основні типи ЛФМ для фасадів: фарби, масла та лазурі за основними показниками: надійність і довговічність, простота використання, вартість. Адже врешті-решт, людині властиво шукати відповіді на питання, що цікавлять, і куди краще кожен із нас почувається, коли він має впевненість у тому, що все зробив правильно.

3.1. Фарби

У цій статті я не випадково почав саме з фарби. На сьогоднішній день саме вона найбільш відома середньостатистичній людині. Саме це єдине, що знає покупець, заходячи в магазин із продажу ЛФМ. І так, фарба. А які ж переваги? Першим і беззаперечним фактом на користь вибору фарби є її довговічність. Фасад, пофарбований із повним дотриманням технології фарбування, гарантовано витримає в 1,5-2 рази більше, ніж фасад, пофарбований лазуррю або маслом. Його термін служби може досягати 10 років без проведення будь-яких ремонтних робіт, підфарбовувань, при цьому за цей період його колір, якщо він пастельних відтінків, може значно не змінитися. Другим плюсом на користь вибору фарби є простота і повна різноманітність способів її нанесення: пульверизатор, пензель, валик тощо. Третім плюсом звичайно ж можна відзначити колірну гаму. Палітри багатьох виробників доходять до десятків тисяч кольорів, тому колір фасаду може бути будь-яким. Все це зумовлено одним фактором - сухим залишком у фарбі. Саме показник сухого залишку у фарбах найвищий серед усіх ЛФМ і саме він дає найвищу товщину готового покриття, від якої залежить ступінь захисту дерева, і таку широку можливість колірування.

Але, разом із тим, фарба має і низку мінусів, перший із яких – найвища вартість у співвідношенні з лазуррю або маслом. Якщо поглянути на лінійку для фасаду якогось одного виробника, то фарба в його асортименті буде найдорожчим продуктом. І пов'язано це все з тим самим сухим залишком, який і є нічим іншим, як майбутнім покриттям, а відповідно при виробництві найбільше сировини йде саме на фарбу, що і позначається на вартості. Вартість фарби приблизно вища все в ті ж 1,5-2 рази порівняно з вартістю лазурей і масел. Ну а другим мінусом звичайно ж варто назвати втрату неповторної текстури на поверхні дерева. Особливо це стосується будинків із колоди або бруса, пофарбувавши які фарбою, втрачається їхня естетичність і неповторна теплота.

Варто також зауважити, що під час подальшого перефарбування дерев'яного фасаду, пофарбованого фарбою, його власник із мінімальними витратами може перефарбувати його тільки фарбою і тільки в такий або в темніший, ніж був до цього тон. Неможливо без глибокого перешліфовування пофарбувати раніше червоний будинок у білий. А це все фінансові та трудові витрати. І це теж необхідно враховувати особливо при першому фарбуванні будинку. Про зміну на лесуюче покриття і говорити не доводиться.

Фарби бувають двох типів, серед них найширшу популярність здобули акрилові фарби на водній основі, в силу своїх універсальних властивостей: високої еластичності акрилу, який відмінно витримує температурні перепади, широкий робочий діапазон температур, екологічності, водної, хімічної стійкості та стійкості до ультрафіолету. Є ще фарби на основі органічних розчинників, одно- та двокомпонентні, але детально на них зупинятися ми не будемо, тому що практично весь ринок фасадних фарб для дерева – це акрилові фарби на водній основі.

3.2. Олії (масла-воски)

Цей вид ЛФМ найновіший на нашому ринку, разом із тим найпоширенішим його представником є проста всім відома з давніх-давен оліфа. Чого вже говорити, якщо всім відомий світовий бренд Тіккуріла починався з цеху з варіння оліфи. І якщо вже коротко і лаконічно, масла для дерева є продуктами, подібними до оліфи. Відмінною особливістю масел для дерева є введення до їх складів на основі лляної, конопляної олій, бджолиного воску та речовин, що надають складу твердості.

Масла знайшли своє широке поширення з основних причин: простоти використання, невитратності (економічності), якщо витрата лазурей доходить до 200 мл. на 1 м2, а фарб до 250-300 мл. на 1 м2, то витрата масла зазвичай не перевищує і 100 мл. на 1 м2, а якщо врахувати, що щільність масла при цьому може бути в межах 0,8 кг. /1 л., витрата виходить взагалі мізерна, красивому ефекту «підпалювання» текстури деревини і звичайно ж гарному захисту деревини від зовнішніх впливів. Масло, в силу своїх властивостей дуже легко піддається повторному фарбуванню і практично не вимагає механічної обробки раніше пофарбованої поверхні. Дуже швидко, аж до 15-30 хв., висихає, що звичайно ж є плюсом, коли необхідно швидко пофарбувати поверхню. Ну і звичайно екологічність, куди ж у наш час без неї.

Серед недоліків слід відзначити ціну, яка у деяких виробників може бути навіть вищою за фарбу, а також той факт, що масло все ж має досить невисокий термін служби, який обмежується двома-трьома роками. І навіть незважаючи на те, що поверхню, покриту маслом, в ідеалі бажано просто оновлювати кожен рік-півтора в середньому, порівняно з фарбою або лазуррю, термін служби яких від 5 років, це безсумнівний мінус.

3.3. Лазурі

Ну і найпоширенішим ЛФМ для фасадів на сьогоднішній день є лазурі. Така поширеність у сфері фарбування дерев'яних фасадів викликана оптимальністю як у плані вартості, так і в плані надійності, та відносної довговічності, а також простоті свого застосування. Постараємося відповісти на запитання, що ж таке лазур, тому що навіть від людей, які займаються дерев'яним будівництвом і фарбуванням фасадів, на адресу лазурі нерідко можна почути слова «лак», «фарба», але ніяк не лазур. Для початку розберемося, що ж це такий за продукт.

Лазур для захисту дерева зовні приміщення – це лесуючий лакофарбовий матеріал, що служить для захисту дерев'яних поверхонь, які не піддаються механічним навантаженням зовні приміщення від вологи, атмосферних і температурних навантажень, опадів, ультрафіолету, грибка, цвілі, комах тощо. Вище ми визначилися, яким факторам піддається дерев'яний фасад, тому детально зупинятися на цьому не будемо. Зазначимо лише, що лазур – це продукт, який поєднав у собі властивості лаку, фарби, масла, ґрунтовки та антисептика, тобто 3 в 1 – ґрунтовка, фінішне покриття та антисептик в одному флаконі.

Лазурі діляться на два основні типи: На водній основі; На основі органічного розчинника. Як правило ним виступає уайт-спірит або сольвент. Кожен тип має свої переваги та недоліки, на яких ми не будемо зупинятися. Скажемо лише, що все, що об'єднує їх – гарний захист дерев'яного фасаду, який досягається завдяки створенню стійкого багаторічного покриття, стійкого до вимивання, за рахунок усіляких полімерів, впливу ультрафіолету, за рахунок використання пігментів і впливу грибка та цвілі за рахунок додавання до їх складів безпечних для людини антисептиків. Але більшим попитом і поширенням користуються лазурі на водній основі насамперед через відсутність великої кількості летких речовин (тобто запаху), екологічність, практичність роботи з ними, очищення інструменту тощо. Та й останнім часом водні продукти помітно потіснили продукти на органічних розчинниках не тільки у сфері дерево-, а й у сфері металообробки та побутового будівництва.

Коліруються лазурі в широкий спектр кольорів, який поступається колірній палітрі фарб, але не обмежується двома-трьома кольорами, а досягає щонайменше двадцяти, а то й більше кольорів і відтінків. Наносяться лазурі як правило пензлем, що не вимагає спеціальних навичок і професійного обладнання. Термін служби фасаду, пофарбованого лазуррю, може досягати 7-10 років. А при подальшій оптимальній його експлуатації необхідний тільки регулярний догляд і реставрація у вигляді зняття верхнього шару покриття за допомогою легкого перешліфовування та нанесення реставраційного шару.

І так з основними типами фінішних покриттів ми розібралися. Але картина буде повною, якщо ми не торкнемося теми антисептування деревини. Антисептики теж бувають різні за своїм призначенням, але нас цікавлять саме антисептики для зовнішнього застосування.

Зараз, для універсальності та практичності, просочення або ґрунтовки (антисептики) для дерев'яних фасадів – це продукт 2 в 1: антисептик і ґрунт. Проникають вони у верхній шар деревини, як правило на 2-3 мм., і завдяки вмісту в їхньому складі речовин, що перешкоджають розвитку спор грибка, цвілі тощо, створюють ґрунтувальний адгезійний шар, який дозволяє поліпшити якість фінішного покриття, тим самим збільшивши захист, і дозволяє суттєво скоротити витрату матеріалів для фінального фарбування, тим самим значно скоротити і фінансові витрати, тому що вартість просочення приблизно в півтора-два рази нижча за вартість фінішного покриття. Саме тому для професіоналів виробник ЛФМ завжди розписує технологію фарбування, де до всіх вказівок додає схему покриття, що складається з декількох лакофарбових продуктів. Для фасадних продуктів ця схема у більшості найвідоміших у світі виробників складається з просочення з антисептиком, яке наноситься в один шар і одного-двох шарів фінішного покриття.

Тому необхідно чітко дотримуватися вказівок виробника ЛФМ, щоб отримати максимальний захист дерев'яного фасаду, і це великою мірою стосується правильного захисту деревини від грибка, тому що грибок і цвіль, які перебувають у деревині, автоматично будуть тягнути вологу, яка буде руйнувати деревину.

Ну і тема була б розкрита не до кінця, якби на завершення ми не торкнулися правильної експлуатації дерев'яних фасадів. Здавалося б, а для чого? А вся справа в тому, що покриття фасаду, яке захищає дерево, піддається впливу ультрафіолету, який, як уже згадувалося, руйнує його. З цієї причини необхідно регулярно стежити за цілісністю покриття і не допускати його руйнування у вигляді навіть найменших лисин, тому що вони поряд із запуском руйнування деревини від зовнішніх впливів відкривають деревину для потрапляння спор цвілі та грибка, якими наповнене повітря, а вони, потрапляючи на відкриту деревину без покриття, починають активно розмножуватися і запускають процес руйнування деревини, накопичення в ній вологи і як наслідок відшаровування решти покриття. Тому в разі появи відшарування покриття навіть на невеликих ділянках деревини, необхідно відразу ж вживати заходів, спрямованих на ремонт цього покриття.

На додачу до всього дерев'яний фасад необхідно мінімум раз на рік, а краще двічі, піддавати профілактичному миттю за допомогою чистої води, а краще за допомогою спеціального засобу для миття деревини. Особливо це стосується цокольної частини фасаду, на поверхню якого часто під час дощу потрапляє ґрунт, який є ідеальним середовищем для розмноження грибка.